ПРИГО́ЙДУВАТИ
, ую, уєш, недок., ПРИГОЙДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що.
1
. Злегка загойдувати (у 2 знач.)
. Стала
[Софійка]
пригойдувати дитину, рвучко, невміло, не пригойдувала – теліпала(Григір Тютюнник)
;Люлі, баю-баю, А я своє мале дитя й приколихаю, Приколишу, пригойдаю, Сама піду трошки погуляю
(з народної пісні)
; * Образно.
Над селом нахилився вечір, наче мати над дитиною. Не легко йому пригойдати Снов'янку
(М. Ткач)
.2
. чим і без дод., розм.
Погойдуючись, доставляти кого-, що-небудь кудись, до когось
. У пiсляполуденок розстрiлював польову тишу своїм тарахкотiнням трактор, що причепом пригойдував iз ферм чергову порцiю гною
(Р. Федорів)
; * Образно.
Чи пригойдає твій
[Молочного Шляху]
потік Нас до галактик новоскреслих(М. Лукаш, пер. з тв. Г. Аполлінера)
.