СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ПІДЛІ́КОТНИК
, а, ч.
Поруччя, бильце меблів, на яке, сидячи, спираються ліктем
.
Коли ввечері він засинав у кріслі, стиснувши ґудзуватими руками підлікотники й спустивши на груди лису голову, всю в глибоких зморшках, я сидів і дивився на нього, гадаючи, що ж він такого накоїв
(Р. Доценко, пер. з тв. Ч. Діккенса)
;
Наймодніші стільці-трансформери мають спинки, кут нахилу яких можна регулювати, вони оснащені підлікотниками та підставками для напоїв
(із журн.)
;
// 
Спеціальне пристосування, на яке спираються ліктями
.
Складаний масажний стіл має підголівник з вирізом для обличчя, м'які підлікотники, валик і спеціальну поличку, на яку можна покласти руки під час масажу спини
(з мови реклами)
.