СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ПІДКО́РЮВАНИЙ
, а, е.
Дієпр. пас. до підко́рювати.
Коран не можна було ні перекладати іншими мовами, ні переписувати іншим письмом, тому підкорювані народи з ісламом і Кораном змушені були приймати і мову, і письмо своїх завойовників
(з наук. літ.)
;
Підкорюючи сусідні племена, інки залучали на свій бік еліту підкорюваних регіонів. Вони примушували їх вивчати мову кечуа, насаджували свої звичаї та вводили свої закони
(з наук.-попул. літ.)
;
Мрія – наче вершина підкорюваної гори – піднімаєшся вверх, аж раптом перед тобою – ще вища гора, яку треба здолати
(із журн.)
.