СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ПОКАСО́ВАНИЙ
, а, е.
Дієпр. пас. до покасува́ти.
Всі процеси й засуди в справах релігії мали бути покасовані, а щоб не було на будуще
[майбутнє]
спорів про духовну юрисдикцію – римську у уніятів
[уніатів]
, патріаршу у православних, всі духовні справи надалі мають іти до судів загальних – земських, городських і трибунальних
(М. Грушевський)
;
// 
покасо́вано, безос. пред.
Деякі українські комісаріати покасовано, свідомих українців-комуністів замінюють російськими комуністами, українську культуру й науку піддають під строгий поліційний режим
(з навч. літ.)
.