СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-13(А-ПОКІ́РНО)
?
ПА́ВЗИТИ
див.
па́узити
.
ПА́УЗИТИ
див.
паузува́ти
.
ПАУЗУВА́ТИ
, ПАВЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, ПА́УЗИТИ, ужу, узиш, ПА́ВЗИТИ, вжу, взиш, недок.
1
.
лінгв., муз.
Робити паузу, павзу (у 1, 4, 5 знач.)
.
Учити дітей правильно паузувати доцільно на матеріалі віршів, адже кінець рядка збігається із закінченням мовленнєвого видиху та оформленням паузи
(з навч. літ.)
.
2
.
перен., розм.
На деякий час припиняти діяти; робити паузу, павзу (у 2 знач.)
.
Після провалу першого альбому колектив вирішив не паузити, а видати новий з урахуванням усіх попередніх помилок
(із журн.)
.