ДОБИРА́ТИ

, а́ю, а́єш, недок., ДІБРА́ТИ, ДОБРА́ТИ, доберу́, добере́ш, док.

що і без прям. дод.

Закінчувати брати, збирати

– Годі, братця

[братці],

.. нуте лишень чоловікові поможемо хліб добирати

(Панас Мирний)

;

Брала дівка воду, Брала, брала, вибирала, До... ой до дна й не добрала

(з народної пісні)

;

розм.

Доїдати подану страву

Добирайте кашу

(Сл. Гр.)

;

– Годуйтеся, люди добрі. Прошу добирати капусту

(Іван Ле)

;

чого.

Брати додатково до взятого; доповнювати

Метнулася

[Христина]

назад, добрала води, глитнула з сіней свіжого повітря

(Панас Мирний)

;

Вони йшли великою Сіврською землею, .. переночували в невеликому городці Олтаві, добрали там коням вівса й подалися далі

(І. Білик)

;

Завершувати набирання потрібної кількості чого-небудь

Я глибоко переконаний, що з цим головним балом слід виходити зі школи. Не добирати на вступних екзаменах у вузі, а набирати його тут

(Г. Усач)

;

– Вона, брат, одного бала не добрала

(В. Кучер)

перен., розм.

Доживати до певного віку

Лукиря дивується: “Ну, я нехай молода вдова, не добрала ще й сорока... Йому ж уже шістдесят скоро, а він в одну душу тобі: давай сина”

(Микита Чернявський)

;

– Своєю смертю померла

[баба],

одного року до ста не добрала

(Є. Гуцало)

кого, що.

Вибираючи, знаходити відповідне; підбирати

Пішов я в писарі в громаду .. Пишу собі, з людьми братаюсь Та добрих хлопців добираю

(Т. Шевченко)

;

Русевич .. днював і ночував у цехах. А чого коштувало йому добрати досвідчені кадри, виховати їх, .. налагодити весь виробничий процес!

(Ю. Шовкопляс)

;

Шевченко дібрав з живої мови найкраще, найцінніше

(з наук. літ.)

;

Вибирати і компонувати за певним принципом, естетичними вимогами

– Добирайте, серце, убрання, щоб доконечно приставало до лиця

(І. Нечуй-Левицький)

;

– Ти, співаючи, на струнах Маєш так перебирати: Ut-fa-lá-sol, fa-mi-ré-sol... Далі можеш сам добрати...

(Леся Українка)

;

Вишукувати все необхідне для якої-небудь мети

Іван Огієнко пропонував добирати матеріали для наукового дослідження, записуючи інформацію на окремі картки

(з навч. літ.)

;

Юрій Юрійович детально розробив план уроку, добрав потрібну для теми літературу

(О. Донченко)

без дод.

Розуміти, усвідомлювати що-небудь

Хлопці .. перезирнулись, не добираючи, чого це раптом дівчина вирішила запрошувати до себе в гості?

(Ю. Смолич)

;

Приснився йому кущ сивих квітів, які .. звуть морозом, і якась жінка – хто саме, так і не дібрав, – з'явилася і зразу ж зникла

(І. Сенченко)

;

– Ви, пане лейтенанте, очевидно, не добрали, де ви, власне, перебуваєте

(С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека)

(1)

Добира́ти (добира́тися, дохо́дити) / добра́ти (дібра́ти, добра́тися, дійти́) смаку́

а)

(в чому і без дод.)

відчувати смак задоволення від їжі, питва

В роті в його

[нього]

від випивки мов потерпло – німіло, він уже не добирався ніякого смаку ні в чому

(Панас Мирний)

;

Проценко мовчав, ковтаючи чай .. Він ніяк не доходив смаку

(Панас Мирний)

;

Він хоч і хильнув удвоє більше за двох, але тільки зараз оце починав смаку добирати

(Яків Баш)

;

Стіл був приготований на славу, та смаку дібрати він не зміг

(В. Стус, пер. з тв. Й.-В. Гете)

;

б)

(в чому, перен.)

поступово захоплюватися чим-небудь; виявляти інтерес, любов до чогось

Любов Прохорівна добрала смаку в науковій праці свого Женічки

(Іван Ле)

;

(2)

Добира́ти / добра́ти (дібра́ти) спо́собу

–

вишукувати, знаходити спосіб вирішення, розв'язання чого-небудь; додумуватися до чогось

Вiн думав, що покаялась, не знаючи, що вона добирає способу, як йому зiлля дати

(Б. Грінченко)

;

– Ну що ж, – рішуче сказав старий, – будемо добирати способу, як нам усередину добутись

(М. Білкун)

;

Коли він добирав саме способу, як би його те вчинити

[познайомитися з Алатіель],

дізналися про се родичі пораненого

(М. Лукаш, пер. з тв. Д. Боккаччо)

;

Сидів він і почував, що його діло прогорає, а як його поправити – він не міг добрати способу

(С. Васильченко)

;

Злодюги дібрали способу знешкоджувати пса

(Б. Антоненко-Давидович)

◇

(3)

Добра́ти (дібра́ти) / добира́ти ді́ла (ла́ду́, рідко раху́би)

а)

розібратися в чому-небудь

– Так от .. тут я щось одразу не розібрала і тепер не доберу ладу! – одповіла Люба

(Олена Пчілка)

;

В хаті справили такий крик, що трудно було добрати діла, хто що говорив і до чого

(Грицько Григоренко)

;

Він був грамотій і міг добрати рахуби в тому, що відбувалось у церкві

(І. Микитенко)

;

Каламар .. думав про скрипку Петра Ясенови, про те, що більше важить і коштує, – плита чи скрипка. Тут довго не міг дібрати ладу

(І. Чендей)

;

б)

розв'язати що-небудь, знайти відповідь на щось

– Оце тобі, Антоне, книжка, – сказав Василь Семенович, подаючи йому задачника. – Тут усяка тобі задача – немов загадка: поморочиш голову, поки ладу добереш

(С. Васильченко)

;

(4)

Добра́ти [до] ро́зуму ([до] глу́зду, [до] то́лку, [до] ума́ і т. ін.) <Добра́тися глу́зду>

у чому і без дод., із запереч.

–

збагнути що-небудь, додуматися до чогось, розібратися в чомусь

– Не доберу я толку в твоїх речах, – каже Петро

(П. Куліш)

;

Певні були

[селяни],

що ті

[коноводи]

не втечуть.., але не могли добрати розуму, як їх узяти

(Б. Грінченко)

;

Він і зараз ніяк до розуму не добере – хто б таки його листа міг віднайти?

(А. Головко)

;

Вони

[статути]

написані ніби санскритом: скільки не розшифровую – ніяк не доберусь глузду

(О. Гончар)

;

Підбира́ти (добира́ти) / підібра́ти (добра́ти) ключ до душі́ (до се́рця)

див.

підбира́ти