ДОБИВА́ТИСЯ
, а́юся, а́єшся, недок., ДОБИ́ТИСЯ, б'ю́ся, б'є́шся, док.
1
. тільки недок.
Уживати рішучих заходів для досягнення поставленої мети, яких-небудь результатів
. Без титулу якось несвойсько
[не по собі]
було шляхтичеві в Речі Посполитій. Хто міцнішенький, добивався титулу воєводи або каштеляна земель(Г. Хоткевич)
;Однак не довелося Чайці цієї допомоги добиватися. Вона сама приспіла
(Д. Бузько)
;Уперше за своє життя бачив він, щоб рабиня добивалася права
(З. Тулуб)
;//
тільки док.
Досягти поставленої мети, яких-небудь результатів, доклавши зусиль
.– Я певен, що ваші друзі в Петербурзі доб'ються вашого звільнення. Це ж такі важливі люди, – сказав Левицький
(З. Тулуб)
;Від нас залежить розбити ці агрегати й створити нові, гармонійніші. Я добився цього
(О. Бердник)
.2
. від кого, в кого.
Дізнаватися про кого-, що-небудь шляхом випитування; допитуватися
. [
Грицько
:]
А вона, бідна, щодня у мене добивається: як там Петро Васильович? Чи можна їх побачити?(Панас Мирний)
;– Мотоцикли? Так? – намагалася добитись у нього правди Віра
(В. Петльований)
;Ми з сестрою довго не могли добитися від неї пояснень
(А. Кокотюха)
.3
. тільки недок., в що, до чого.
Стукати в двері, наполегливо намагаючись увійти
. – Мабуть, мати пряде, – подумав він, та й став добиватись у двері
(Панас Мирний)
;Йон кинувся одсувати сінешні двері, до яких нетерпляче вже добивались
(М. Коцюбинський)
;Знов їй снилося, що не хотіла спати на твердім мокрім камінню чужої вулиці. Встала і добивалася до дверей. Але вони були вже замкнені, і ніхто не відчиняв
(О. Назарук)
.4
. розм.
Добиратися до кого-, чого-небудь
. – Із самої Америки гість Добивається зараз до мене
(С. Олійник)
;– Василько обламався вчора, збивсь з дороги і ледве добився до нас уночі
(М. Коцюбинський)
;– А тут війна... Тепер до мами добиваюся... – І доб'єшся, – лагідно хмурячи брови, сказав Швець
(Григорій Тютюнник)
.◇
(1)
Не доби́тися сло́ва
від кого
– не змогти викликати на розмову кого-небудь або отримати відповідь від когось
.Сторож постояв і, не добившись слова від “його благородія”, вийшов, зачиняючи двері за собою
(Панас Мирний)
;[
Ганна
:]
Ти ходиш сама, блукаєш, як сирітка, не доб'єшся від тебе слова... Скажи-бо, що з тобою?(М. Кропивницький)
;Мати повинна б усьому давати лад, та вона як заклякла з учорашнього дня – слова не доб'єшся
(Микита Чернявський)
.