СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ДОБА́ЧУВАТИ
, ую, уєш, недок., що, діал.
Добачати (у 1 знач.)
.
Рифка, мов сорока в кістку, зазирала йому в лице, пильно добачувала всі зміни
(І. Франко)
;
Дивлюся на людей
[безробітних],
як вони їдять хліб, і добачую в їх обличчях якийсь таємний, їдкий жаль
(Мирослав Ірчан)
;
Я навчилась не тільки добачувати життєві явища, але дошукуватись їх причин та наслідків
(Ірина Вільде)
.