СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ДНЮВА́ЛЬНИЙ
, ного, ч.
Військовослужбовець добового наряду, якого призначають для допомоги черговому підтримувати порядок, охороняти приміщення, майно і т. ін. у своїй частині
.
Він обернувся, щоб сказать Уже похмуро, сухувато: – Днювальний! Завтра рівно в п'ять Курсантів треба вам підняти!..
(М. Шеремет)
;
Побачивши командира частини, днювальний кинувся було йому назустріч з наміром подати команду “струнко” і доповісти
(Д. Ткач)
;
Днювальний повинен стояти, як свічка, ні на крок не відходячи від тумбочки, і доповідати кожному командирові, що рота пішла на заняття
(А. Дімаров)
.