СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ДНИ́ЩЕ
, а, с.
1
.
Нижня частина або нижня стінка якого-небудь предмета
.
Соломія підійшла до ставка, вскочила в човен і почала шарити по днищі
(М. Коцюбинський)
;
З повітки сивий дідок викотив величезне барило, намагаючись перекинути догори днищем
(Олесь Досвітній)
;
Аж затремтіла
[Тамара]
від несподіванки, – в тому кутку, де вони всі притулилися, у днищі вагона є щілина
(А. Хижняк)
.
2
.
Ґрунтова поверхня під водою; дно
.
Сахно .. мало не по коліна вгрузла у мулке днище озера
(Ю. Смолич)
;
Лесь припав до землі, а тінь зачалапала по днищі струмка
(М. Стельмах)
;
// 
Нижня плоска частина улоговини на поверхні землі
.
Він довго ходив по вогкому днищі балки, присідав до землі, щось колупав у ній довгим рибальським ножем
(В. Кучер)
;
Вже за північ підривники .. непомітно спустилися в яр і щодуху побігли пересохлим днищем, спотикаючись об ломаччя, падаючи в невидимі вибоїни
(К. Гриб)
.
3
.
Дошка, в яку закладають гребінь при прядінні ниток ручним способом
.
От Зубиха позбирала усе своє, .. взяла днище і веретено і вийшла з Уласовичем з хати
(Г. Квітка-Основ'яненко)
;
Пріська сидить на днищі, висукує та виводить нитку за ниткою
(Панас Мирний)
;
Вийняла
[мати]
гребінь із днища, поклала на ослін і встала назустріч до сина
(А. Головко)
.