СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ДМУХ
, виг., розм.
Уживається як присудок за знач. дмухну́ти.
Коли б мені музики гриміли, бубни били, кругом мене літали панни, як метелики, що постав на долоню та дмух! а вони й полетіли вгору пухом
(І. Нечуй-Левицький)
;
Нараз отямилась
[Зінька],
і перше, що в голову їй – лампу – дмух. Темно в хаті
(А. Головко)
.