СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ПАРАЛІЗУВА́ТИСЯ
ПАРАЛІЗО́ВУВАТИСЯ
, ується, недок., ПАРАЛІЗУВА́ТИСЯ, у́ється, недок. і док.
1
.
Приходити до стану паралічу
.
При пошкодженні сідничного нерва паралізуються м'язи стопи і частково гомілки
(з наук.-попул. літ.)
;
– Звичайна ефа. Живе в Центральній Азії .. Ця потвора калікою може залишити. Людина, скажімо, осліпнути може. Чи м'язи паралізуються назавжди
(А. Кокотюха)
.
2
.
перен.
Ставати бездіяльним, не здатним на рух, дію, вчинки і т. ін
.
Через те, що вона сиділа на паршивому возику зо збитою під ноги соломою, вся її сила паралізувалась
(В. Винниченко)
;
– Я звернув увагу, що народи, підкорені ним
[Чингісханом],
буквально завмирали, паралізувались духовно
(О. Гончар)
;
Радянський лад у цей час поступово паралізовувався системною кризою, яка охоплювала всі сфери життя
(з наук. літ.)
.
3
.
тільки недок.
Пас. до паралізува́ти 2
.
Часто ініціатива трудових колективів паралізується затвердженими зверху нормативами, стандартами, завданнями
(з газ.)
.