СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ДІТКНУ́ТИ
, ну́, не́ш, док., кого, що і чого, діал.
Однокр. до дотика́ти.
Вона
[жінка]
приступила до Настуні й, не кажучи ні слова, діткнула її обличчя й узяла в пальці її золотисте волосся
(О. Назарук)
;
[
Анна
:]
Ослона тая, що мені постачив серпанок жалібний, тонка занадто, щоб люди не могли мене діткнути колючим осудом, хоч і невинну
(Леся Українка)
;
Панотець діткнув найтяжчого питання, і Іван довго вагувався, чи говорити панотцеві по правді, чи ні?
(І. Франко)
;
Зі всіх втрат на світі ніщо не може так діткнути, як втрата дорогої особи
(Н. Кобринська)
.