СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ДІ́ТКИ
, ток, мн.
Зменш.-пестл. до ді́ти
1
1, 2, 4
.
На порозі стало одразу двійко діток; рожеволицих, з синіми, як льон, очима...
(Василь Шевчук)
;
Оженивсь я... жінка гарна... Було троє в нас діток
(І. Франко)
;
А качечка випливає З качуром за ними, Ловить ряску, розмовляє 3 дітками своїми
(Т. Шевченко)
;
Побачивши вояків, бабуся .. простягла руки до них і видихнула з самого серця в нестямі: – Дітки! Ой, де ж ви барилися, що й не захистили нас... Дітки!
(І. Багряний)
;
* У порівн.
Мене й Катрю доглядала
[тітка]
і жалувала, як своїх рідних діток
(Марко Вовчок)
.