ДІ́ТИ
2
див.
діва́ти
.ДІВА́ТИ
, а́ю, а́єш, недок., ДІ́ТИ, ді́ну, ді́неш; наказ. сп. дінь; док., кого, що і без прям. дод.
1
. Знаходити для кого-, чого-небудь місце, притулок і т. ін
. [
Ромодан
:]
А куди ці овочі діваєте?(О. Корнійчук)
;Росте Марко. Старі мої Не знають, де діти, Де посадить, де положить І що з ним робити
(Т. Шевченко)
;– Треба нам зараз десь діти того
[украденого]
мішка, бо ти будеш сидіти .. в тюрмі(І. Нечуй-Левицький)
;– Отож, гляди мені! Де ти дів листа?
(А. Головко)
;//
Відсилати, відправляти або знищувати кого-, що-небудь, щоб позбутися
.Крадену техніку дівати було нікуди
(С. Жадан)
;Прийшла Челядкам думка злая, Щоб ворога
[півня]
де-небудь діть(Л. Глібов)
.2
. Використовувати, витрачати, знаходити застосування
. Оттак і з тим буває, Хто чортзна-де добро своє діває
(Л. Глібов)
;Навіщо ж нам ваш винахід, який в десять, у сто разів збільшить виробництво скла, коли нам нема куди дівати те, що ми зараз маємо?
(Д. Бузько)
;– А де це ти, Насте, діла котлети?
(І. Нечуй-Левицький)
;[
Марина
:]
Ой, Оксано, Оксано. Силу свою не маєш куди діти(О. Корнійчук)
.◇
(1)
Де (куди́) діва́ти / ді́ти (поді́ти) себе́,
зі сл.
– не знати
як уникнути нудьги, бездіяльності, відчуття тривоги, біди і т. ін
.Не знаючи... куди себе подіти, Раїса бігла до своєї матушки
(М. Коцюбинський)
;І .. почалося моє Торонто без Лени .. Я не знав, де себе діти
(У. Самчук)
;Не знаючи, де себе подіти, Вихор брів навмання гамірними вулицями
(В. Кучер)
;Не зна́ти, куди́ діва́ти / ді́ти (поді́ти) о́чі [від со́рому]
див.
зна́ти
;(2)
Ні́де гріха́ ді́ти (поді́ти)
– треба сказати відверто; немає потреби приховувати
.Хату Месі й його лавки було розграблено
[пограбовано]
дочиста. Ніде гріха діти, досталося й іншим торговцям косівським(Г. Хоткевич)
;Ловили
[пастушки]
сорочками .. пічкуриків, били (ніде гріха подіти) жаб і виброджували цілий Сугаклей у пошуках глибокого місця(Ю. Яновський)
;(3)
Ні́де (ні́куди, нема́ куди́ і т. ін.) пра́вди діва́ти (хова́ти) / ді́ти (схова́ти)
– треба сказати відверто; безперечно
.[
Виборний
:]
Нігде правди дівати, трудненько тепер убогій дівці замуж [заміж]
вийти без приданого(І. Котляревський)
;Та й правди нічого ховать, Нігде нема Марусі рівні
(Є. Гребінка)
;– Нема де правди діти, а до роботи я не дуже то здатна.., – жартувала Тодозя
(І. Нечуй-Левицький)
;Батько завсігди казав, що як довчусь я в нашій школі, то віддасть мене ще в місто вчитися. Ніде правди сховати, мені не дуже це подобалось
(Б. Грінченко)
.