СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ДІТВО́РА́
, во́ри́, ж., збірн., розм.
Те саме, що ді́ти
1
1
.
Висипала на вулицю дітвора і збудила тишу криком та дзвінким сміхом
(М. Коцюбинський)
;
Двадцять п'ятого жовтня вступили наші частини в Дніпродзержинськ, а дев'ятого листопада дітвора вже пішла в школи
(А. Хижняк)
;
Несміло визирають з-за тинів зацікавлені жінки, шастає кирпата всюдисуща дітвора
(І. Нижник)
.