ДІСТА́ТИСЯ

див.

дістава́тися

ДІСТАВА́ТИСЯ

, таю́ся, тає́шся; наказ. сп. дістава́йся; недок., ДІСТА́ТИСЯ, а́нуся, а́нешся; наказ. сп. діста́нься; док.

Переходити в чиє-небудь користування, ставати чиєюсь власністю

– Знаєш, скільки нам дістається?.. – Нам шість з половиною процентів дістається

(Ю. Андрухович)

;

Оця десятина землі, густо засаджена розкішними кущами, .. дісталась йому ще від батька

(М. Коцюбинський)

;

Дідова хата дісталася дядькові Івану й дядині Явдосі

(М. Стельмах)

;

Наталі Корсунь в гуртожитку дісталася невеличка кімнатка

(О. Донченко)

;

перен.

Випадати на чиюсь долю

Вряди-годи єрусалимським теслям робота дістається, і яка?

(Леся Українка)

;

Але ж могло статися й таке, що саме Валентинові Модестовичу дісталася б уся слава

(Ю. Шовкопляс)

Іти, їхати, підніматися і т. ін., звичайно довго, з труднощами, до якого-небудь місця, предмета; добиратися

Того ранку я діставався до Берникової хати майже цілу годину, хоч вона була й не дуже далеко від мене

(І. Муратов)

;

Пізно ввечері дісталися ми додому, стомлені, сердиті

(Є. Кравченко)

;

Діставшись околиці Вербного, Катруха розділив загін на три маленькі групки

(Микита Чернявський)

;

Довга, небезпечна була путь. Всього звідали мандрівники – і спеки, і бурі, доки дісталися багатої Візантії

(О. Бердник)

рідко.

Влаштовуватися куди-небудь, зараховувати себе до складу чогось

Дуже було б мені приємно дістатись у співробітники до сього журналу

(Леся Українка)

;

Її мрією було дістатися де-небудь в консерваторію, студіювати музику

(О. Кобилянська)

;

Проникати в середовище кого-, чого-небудь

І ось той чоловік дістається між галицьку інтелігенцію, живе між нею

(І. Франко)

;

Місячний промінь скоріш не дістанеться До океану глибокого дна, Аніж не влучить стріла Артемідина В серце безумця зухвале, палке

(Леся Українка)

Із труднощами домагатися, досягати чого-небудь, здобувати щось

– Нелегко, та радісно високі врожаї дістаються

(М. Стельмах)

;

– До лиха з техвідділом! – Каринський відмахнувся, і Русевич зрозумів: зовсім не цікаво йому, якою ціною дісталася перемога

(Ю. Шовкопляс)

безос., кому, чому.

Діставати покарання за що-небудь

А найбільше Тарасові тому дістається, бо він і не змовчить, і за сестер заступиться, і Степанкові сам здачі дасть

(О. Іваненко)

;

Дарма есесівці ховались, у скелях щулились, – і там їх спинам добре діставалось, і їх арійським черепам

(І. Гончаренко)

;

Йому не раз діставалося од комбата Походька за особисту відчайдушність і гарячковість

(Є. Доломан)

Потрапляти в складні умови, обставини

[

Елеазар

Сон мені грізний приснився – хто відгадає його? Наче я в руки дістався до ворогів найлютіших

(Леся Українка)

;

Вуйко Юра в першу війну дістався в полон до Росії, а в революцію був у Червоній гвардії

(А. Турчинська)

;

Вибиратися із складних умов, обставин

Отак-то Когутик з Лисички сміявся, Щасливий, що з кігтів на волю дістався

(І. Франко)

;

[

Мартін

Ти ще можеш, сестро, дістатися на волю

(Леся Українка)

тільки недок.

Пас. до дістава́ти 1, 2

Наше ательє пропонує як пошиття, так і переробку хутряних речей! Якщо є шуба, але вона рідко дістається із шафи, то час її поновити

(з мови реклами)

(1)

Дістава́тися (передава́тися, залиша́тися і т. ін.) / діста́тися (переда́тися, залиши́тися і т. ін.) у спа́дщину (у спа́док, рідко у спа́дки)

–

переходити від кого-небудь у користування до наступника

– Тільки й мав чоловік від батьків у спадки здоров'я, і те забрали, все висмоктали

(І. Муратов)

;

На Голій горі Антон Глущук мав два морги поля, що дісталися в спадщину від батька

(С. Чорнобривець)

;

Ніхто достеменно не знає, хто цей колодязь копав, у спадок від батьків, від дідів дістався він теперішнім чабанам

(О. Гончар)

;

Швидки́м (ско́рим) ма́ршем пройти́ (діста́тися, ру́шити і т. ін.)

див.

прохо́дити

◇

(2)

Діста́лося пе́рцю з ква́сом

кому

–

хто-небудь зазнав багато горя, страждань, перебував у скрутному становищі

– Я, Юхим Петрович Басов, на германській був війні. Ну, і звісно, перцю з квасом Там дісталося мені...

(В. Бичко)

;

(3)

Діста́неться на горі́хи (на кисли́чки, на бу́блики)

кому і без дод.

–

хто-небудь буде покараний за якусь провину

– Іди сюди, волоцюго!.. З тебе все лихо встає. Іди й ти

[Василю]

за нами. І тобі дістанеться на горіхи, – сказав він

(Панас Мирний)

;

Він, замість олії, підлив гасу – переплутав пляшки. Дісталося на горіхи

(В. Минко)

;

– Це вірно, – підтримав інший селянин. – Бува, Костур повернеться, то дістанеться нам на кислички

(Л. Юхвід)

;

(4)

Діста́тися / дістава́тися в ру́ки

чиї, кому

–

перейти під чию-небудь владу; стати чиєюсь власністю

Отаманщина віддала Кам'янець польській владі, своїй “приятельці”, “союзниці”, віддала для того, щоб він не дістався в руки Денікіну

(В. Винниченко)

;

1648 р. Високий замок дістався в українські руки. Через те ціле місто

[Львів]

було на ласці Хмельницького і зложило йому викуп

(І. Крип'якевич)