СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ДІСТА́ТИ
ДІСТАВА́ТИ
, таю́, тає́ш; наказ. сп. дістава́й; недок., ДІСТА́ТИ, а́ну, а́неш; наказ. сп. діста́нь; док., що і без прям. дод.
1
.
Брати, витягувати що-небудь звідкись
.
Христя підвела голову, глянула на Марину, що спиналася на мисник діставати посуду
(Панас Мирний)
;
Професор вставав з ліжка й діставав карту
(О. Донченко)
;
Кавун дістав з кишені сірники, тернув сірником об спину
(І. Нечуй-Левицький)
;
Глафіра з печі дістала казан відвареної картоплі .. й поставила на ліжко
(С. Чорнобривець)
.
2
.
Дотягнутися, доторкнутися до чогось, що знаходиться на відстані
.
Галя зводиться в ліжку, мацає пальцями стіну, дістає до стелі
(Є. Гуцало)
;
Кайдаш кинув свиту на лаву в куток, звалився, але не дістав головою до свити
(І. Нечуй-Левицький)
;
// 
Досягати кого-, чого-небудь
.
Брама не діставала до землі на цілих 30 сантиметрів
(І. Багряний)
;
Шторми сюди не дістають, бурі не зрихлюють воду
(О. Гончар)
;
Ось куля дістала й Мишка
(А. Дімаров)
.
3
.
Здобувати, відшукувати що-небудь, долаючи труднощі
.
Я дістаю “Вісник”, певно, таким шляхом, про який писали
(М. Коцюбинський)
;
Хоменко дипломатично починав розмову
[з Бетею]
і діставав потрібні йому відомості
(М. Трублаїні)
;
Нині рано я мав дістати гроші, та й не дістав
(В. Стефаник)
;
Їй треба було дістати полотна для Кандиби та влаштувати деякі господарські справи
(Л. Дмитерко)
.
4
.
Одержувати щось очікуване, потрібне, необхідне
.
Чи ти дістаєш всі мої листи?
(М. Коцюбинський)
;
Він сподівався дістати од тіток двоє сіл після їх смерті
(І. Нечуй-Левицький)
;
Греки навезуть мені золота .. Від чехів дістану срібло, .. від германських племен зброю міцну і тендітні тканини
(Б. Лепкий)
;
– За царської влади, напевно, твій тато ніколи не зміг би освіту дістати
(Н. Забіла)
;
// 
рідко.
Заробляти працею (про заробітну плату)
.
А тим часом факт, що мої російські перекладачі дістають в кілька раз більше за переклади, ніж я за оригінал
(М. Коцюбинський)
;
// 
Здобувати яке-небудь звання, роботу і т. ін
.
Статут російської армії .. не визнавав за жінками права діставати офіцерське звання
(Ю. Смолич)
;
Яворський, як і обіцяв, допоміг Іванові дістати роботу на вузькоколійці
(С. Чорнобривець)
;
// 
Одержувати назву, ім'я і т. ін.
Селище дістало назву від того, що справді тулилося в затишку кількох лисих скель
(І. Білик)
;
// 
Одержувати винагороду
.
Хто приймає пророка як пророка, той дістане нагороду пророчу, хто ж приймає праведника як праведника, той дістане нагороду праведничу
(Біблія. Пер. І. Огієнка)
.
5
.
Одержувати розпорядження, вказівку і т. ін. про здійснення чого-небудь
.
Від начальника 3-ї частини Сонова Корж дістав вказівку особливо пильнувати цього в'язня
(Б. Антоненко-Давидович)
;
Наступного дня батарея дістала наказ рушати вперед
(О. Гончар)
.
6
.
Відчувати на собі (фізично або морально) дію чого-небудь
.
Біжить
[Дзевалтовський],
інколи штовхає когось і дістає лайку навздогін
(Ю. Смолич)
;
Хай ще дістає він часом від матері запотиличника, але має і відповідну шану, як хазяїн двору
(О. Гончар)
;
Вона дістала від Маріцци такий повний зненависті погляд, що аж жахнулася та прожогом вискочила з хати
(М. Коцюбинський)
;
// 
Захворювати, заражатися якоюсь хворобою
.
[
Руфін
:]
Десь в поході пропасницю дістав я...
(Леся Українка)
;
Перетрудившися на тому і діставши сухоти, урядовець відомства пошт і телеграфу передчасно помер
(Ю. Смолич)
.
7
.
Указує на здійснення того процесу, стану, що названий абстрактним іменником – прямим додатком
.
В його серці завжди знаходили відгомін незлобивість та щирість і діставали найсуворішу відсіч науст і підступ
(Ю. Мушкетик)
;
Активація пор на мембрані означає, що іони дістають можливість проходити крізь пори з певною швидкістю
(з наук. літ.)
;
Його звикла до підрахунків голова почала обчислювати, скільки міг здобути він за ці кілька згайнованих років і який дістав би зиск
(Валерій Шевчук)
.
8
.
рідко.
Набувати нової ознаки, особливості
.
Кущі верболозу у присмерку дістають м'які контури
(Ірина Вільде)
.
9
.
розм., рідко.
Бути в належній кількості; вистачати
.
Споконвіку, з дідів-з прадідів так велося, щоб хліб руками збирали... І всім було, всім діставало
(Панас Мирний)
.
10
.
перен., розм.
Виводити кого-небудь з терпіння, позбавляти спокою, набридати комусь
.
Дістала мене, вже сил нема! Переслідує мене скрізь своїм телефоном
(Ю. Покальчук)
;
– Фєдя... Фєдя... Всюди Фєдя. Мене вже це дістало...
(Любко Дереш)
;
Я прощаюся з ним, прощаюся з Дафлішем. Давно час. Мене дістало все. Я не бачу сенсу продовжувати
(І. Карпа)
.
(1)
 
Дістава́ти (бра́ти, оде́ржувати, обійма́ти і т. ін.) / діста́ти (взя́ти, оде́ржати, обійня́ти і т. ін.) в спа́дщину (в спа́док, рідко в посіда́ння)
що
успадковувати майно, речі і т. ін.
– Я якнайшвидше зголосився обняти в посідання свою батьківщину
(І. Франко)
;
Набивав
[Брянський]
записами свій планшет і, всміхаючись втомленими очима, говорив Чернишеві: – Коли що трапиться зі мною, візьмеш, друже, оцей планшет у спадщину
(О. Гончар)
;
Оля постановила за всяку ціну дістати його
[папір]
в своє посідання
(Л. Мартович)
;
Багато що з українських клейнодів перебрало у спадок Кубанське військо
(із журн.)
;
(2)
 
Дістава́ти (оде́ржувати) / діста́ти (оде́ржати) [вели́кий (широ́кий)] ро́зголос <Набира́ти (набува́ти) / набра́ти (набу́ти) [вели́кого (широ́кого)] ро́зголосу>
ставати широко відомим, популярним, привертати загальну увагу; розголошуватися
.
Ім'я Миколи Гаєвського набирало розголосу, про нього заговорили і в інституті, в якому він навчався
(В. Гжицький)
;
Скарги в справжній суд на графа
[Кшивотульського]
завжди кінчалися нічим. Але якось граф побив селянина, і ця справа набула великого розголосу
(І. Франко)
;
Таємниця досягла вух місіс Олбінет і набула широкого розголосу
(Т. Воронович, пер. з тв. Ж. Верна)
;
Для того щоб моє розслідування одержало широкий розголос, я на пропозицію журналістів київського відділення радіостанції “Свобода” зробив радіопередачу
(із журн.)
;
Епізоди боїв на схилах гори Маківки у квітні 1915 р. дістали широкий розголос
(з газ.)
.
Здобу́ти (набу́ти, діста́ти) громадя́нство (пра́во громадя́нства)
Вхопи́ти (діста́ти, спійма́ти і т. ін.) / хапа́ти (дістава́ти, отри́мувати і т. ін.) ляща́ (ля́паса, морда́са, поморда́са, поли́чника і т. ін.)
(3)
 
Дістава́ти / діста́ти ві́дсіч
відчувати опір, наштовхуватися на чий-небудь опір
.
– Виходжу, – коротко сказав він, діставши відсіч
(Б. Антоненко-Давидович)
;
Вороги мої, затямивши на мене, безневинного, зло, не заспокоїлись у поганій своїй пристрасті, а діставши відсіч од городничого й дяка, умислили супроти мене нові підступи
(Валерій Шевчук)
;
(4)
 
Дістава́ти (зніма́ти) / діста́ти (зня́ти) зо́рі (зірки́) [з не́ба]
робити що-небудь незвичайне, надприродне, нездійсненне
.
Дума
[мати],
як з ратієвської дворні, так і велика пані. Прищиться куди як! А про Василя вже того – і такий, і он який, трохи не зорі з неба зніма
(П. Мирний)
;
Секретар райкому не надлюдина, не той, хто зірки з неба дістає, але він повинен .. бути найпершим серед перших
(Ю. Збанацький)
;
Тарас був переконаний, що Зозуля міг діставати із неба зорі, а він вдовольнився ловлею світлячків, і тому зі своїми ідеями з реформування театру був приречений на забуття
(В. Хрущак)
;
(5)
 
Діста́ти по ши́ї (поти́личника)
бути побитим, пораненим за що-небудь
.
Він сам обернувся в киплячий гнів, і коли б хто штовхнув його зараз, певно, дістав би по шиї
(В. Підмогильний)
;
Лише хлопчак років п'яти несміливо припустив, що кіт розмовляє насправді, за що негайно дістав потиличника від батька
(О. Авраменко)
;
(6)
 
Діста́ти на́гінки (на́гінку)
від кого і без дод.
бути вилаяним, гостро покритикованим ким-небудь за щось
.
Слов'янин за своїм ділом не помічав і не турбував Анрі-Жана, за що й дістав гарну нагінку від Христі
(Ю. Яновський)
;
Чесно трудиться Порфир.., не дає лінуватись і своєму підручному.., і найменша спроба ухилитись від чесної праці не минається йому без того, щоб він не дістав нагінки від комишанця
(О. Гончар)
;
(7)
 
Діста́ти / дістава́ти прочуха́на
від кого і без дод.
бути побитим, покараним за яку-небудь провину
.
Діставши прочухана від Гриценка, він крикнув йому: “Обшарпанець ти”
(І. Сенченко)
;
Отут і дістає він
[школяр]
такого прочухана, що весь у смугах додому іде
(Ю. Мушкетик)
;
(8)
 
Діста́ти / дістава́ти стусана́ (штурхана́, тумака́ і т. ін.)
від кого і без дод., зневажл.
бути побитим
.
Ніхто не сміється. Тільки малий Лука чмихнув і враз замовк, діставши стусана від матері
(І. Багмут)
;
Мені наступили на ногу, і я на когось крикнув, але в ту ж мить дістав тумака під ребра
(О. Сизоненко)
;
(9)
 
Діста́ти (добу́ти, ви́дерти і т. ін.) / дістава́ти (добува́ти, видира́ти і т. ін.) з-під землі́ (рідше під земле́ю)
зробити, здійснити що-небудь будь-якими засобами, як завгодно для досягнення чогось майже неможливого
.
[
Кирило
:]
Хіба такий
[як Храпко]
не одкопає
[діла]?
– Ого! З-під землі видере, – бідовий
(Панас Мирний)
;
– Хіба ж таки ми не знайдемо тії
[тієї]
вражої Оксани? – Гайда з нами, Щуре: ми її із землі тобі видеремо!
(С. Васильченко)
;
Цар
[визнавши Мазепу зрадником]
утратив би одинокого союзника, котрий на кождий зазов царя умів добути військо як з-під землі
(Б. Лепкий)
;
– Заруба дістане
[мотор].
То такий, що під землею вирве
(В. Кучер)
;
– От до вечора все й закінчать тобі, чого не буде – з дому принесуть, із-під землі дістануть
(Є. Гуцало)
;
(10)
 
Діста́ти (оде́ржати) / дістава́ти (оде́ржувати) відкоша́
від кого і без дод.
:
а)
 
зазнати невдачі у сватанні, жениханні, залицянні
.
Його мати була ще молода, й .. Семен підсипався до неї, дістав одкоша й от тепер мстився й на матері, й на синові
(Г. Хоткевич)
;
Таміла не подобалася Іванові .. Подобалася чи ні, а напідпитку таки не раз чіплявся до неї. Й завжди діставав одкоша
(Л. Дмитерко)
;
б)
 
зазнати невдачі у якій-небудь справі
.
– Наскільки ми розуміємо, княгиня Ольга, діставши одкоша в Константинополі, мріє і хоче нав'язати Болгарії те, що вона хотіла б нав'язати Візантії...
(С. Скляренко)
;
Діставши одкоша від племінниці, Сердюки спробували були видурити капітал у найменшого з заробітчан – у Данька Яреська
(О. Гончар)
;
– Тепер хай тільки займе кого
[Хвостенко]! –
сказав Сергій. – Зразу одержить одкоша!
(В. Малик)
;
(11)
 
Діста́ти (з'ї́сти, спійма́ти, скуштува́ти і т. ін.) о́близня
зазнати невдачі в тому, на що розраховував, сподівався, чого домагався
.
Коваль тоді розшолопав, перед ким він єсть, уклонивсь панотцеві да й потяг у хату, піймавши облизня
(П. Куліш)
;
– Скуштував облизня! А що не молодець Василь!.. – чулося поміж народом .. Йосипенко, мов не чув того нічого, ще щиріше клав поклони, ще голосніше читав молитви
(Панас Мирний)
;
Діставши облизня, фашист тікає, як не перерветься, намагається притиснутись до землі і загубитись на тлі зелених дерев
(Ю. Яновський)
;
– Я боюсь дістати облизня, я хворобливо боюсь показатись смішним перед жінкою, яку люблю
(В. Гжицький)
;
Тодоска наче ждала парубка в передпокої, зміряла його злохитрим поглядом, але солодко запитала: – Що, Левку, з'їв облизня?
(М. Стельмах)
;
Шептало й не здригнеться, й оком не поведе, – та й попрошкує своєю дорогою, спіймавши облизня
(В. Дрозд)
;
Куди́ (скі́льки, як дале́ко, рідше де) о́ко (зір) захо́плює (дістає́, сяга́є і т. ін.) / захо́пить (діста́не, сягне́ і т. ін.)
Лиши́тися (зали́ши́тися, рідко оста́тися і т. ін.) з но́сом <Діста́ти / дістава́ти но́са>
(12)
 
[Мо́жна] діста́ти руко́ю
дуже близько
.
– А небо яке там, ех, Наталонько! Синіє зовсім ніби над тобою – стань на стремена і рукою дістанеш!
(О. Гончар)
;
Іван горілиць лежав, заклавши руки за потилицю, й здавалось йому, що зорі можна рукою дістати
(Микита Чернявський)
;
(13)
 
Діста́ти (схопи́ти, покуштува́ти і т. ін.) [пече́ного] гарбуза́
від кого і без дод., жарт.
одержати відмову під час сватання, женихання, залицяння
.
Не один з магнатів і князів .. залицявся
[до княжни],
.. і кожному довелось .. покоштувать
[покуштувати]
гарбуза
(О. Стороженко)
;
– А та дівчина не піднесе вам часом печеного гарбуза? – спитав Дудін-Левченко
(І. Нечуй-Левицький)
;
Орися при першій же розмові нагадала йому Настю з Пісок. – Дістав гарбуза від дочки хазяйської, то тепер уже й біднячкою не гребуєш!
(А. Головко)
;
[
Назар Петрович
:]
Так що тобі, хлопче, мабуть, доведеться схопити гарбуза.
[
Сергій
:]
Хай так. Я хочу почути це від неї самої
(Л. Дмитерко)
;
Напосівся батько, щоб Павло оженився. Заслали старостів до багатія Цибульського. Потягли гарбуза
(Є. Кравченко)
;
(14)
 
[До] но́са (носо́чка) [й] коцюбо́ю (кочерго́ю) не діста́ти
хто-небудь надмірно чваниться, пишається
.
Вона .. чванькувата – носочка й коцюбою не дістати
(Марко Вовчок)
;
– Микола... Персона тепер, – каже Марійка. – Кочергою до носа не дістанеш
(Ю. Мушкетик)
;
(15)
 
Сні́гу зимо́ю (посе́ре́д зими́, взи́мку) не діста́неш
у кого
хто-небудь дуже скупий
.
– Не йди до Мотрі позичати хліба, бо ноги рогачем поперебиваю! В неї снігу зимою не дістанеш
(І. Нечуй-Левицький)
;
– Це б попросити
[Шуряка],
щоб дав
[коня]
поїздити, але хіба дасть? У нього снігу посеред зими не дістанеш
(Є. Гуцало)
.