СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ДІСТАВА́ТИСЯ
, таю́ся, тає́шся; наказ. сп. дістава́йся; недок., ДІСТА́ТИСЯ, а́нуся, а́нешся; наказ. сп. діста́нься; док.
1
.
Переходити в чиє-небудь користування, ставати чиєюсь власністю
.
– Знаєш, скільки нам дістається?.. – Нам шість з половиною процентів дістається
(Ю. Андрухович)
;
Оця десятина землі, густо засаджена розкішними кущами, .. дісталась йому ще від батька
(М. Коцюбинський)
;
Дідова хата дісталася дядькові Івану й дядині Явдосі
(М. Стельмах)
;
Наталі Корсунь в гуртожитку дісталася невеличка кімнатка
(О. Донченко)
;
// 
перен.
Випадати на чиюсь долю
.
Вряди-годи єрусалимським теслям робота дістається, і яка?
(Леся Українка)
;
Але ж могло статися й таке, що саме Валентинові Модестовичу дісталася б уся слава
(Ю. Шовкопляс)
.
2
.
Іти, їхати, підніматися і т. ін., звичайно довго, з труднощами, до якого-небудь місця, предмета; добиратися
.
Того ранку я діставався до Берникової хати майже цілу годину, хоч вона була й не дуже далеко від мене
(І. Муратов)
;
Пізно ввечері дісталися ми додому, стомлені, сердиті
(Є. Кравченко)
;
Діставшись околиці Вербного, Катруха розділив загін на три маленькі групки
(Микита Чернявський)
;
Довга, небезпечна була путь. Всього звідали мандрівники – і спеки, і бурі, доки дісталися багатої Візантії
(О. Бердник)
.
3
.
рідко.
Влаштовуватися куди-небудь, зараховувати себе до складу чогось
.
Дуже було б мені приємно дістатись у співробітники до сього журналу
(Леся Українка)
;
Її мрією було дістатися де-небудь в консерваторію, студіювати музику
(О. Кобилянська)
;
// 
Проникати в середовище кого-, чого-небудь
.
І ось той чоловік дістається між галицьку інтелігенцію, живе між нею
(І. Франко)
;
Місячний промінь скоріш не дістанеться До океану глибокого дна, Аніж не влучить стріла Артемідина В серце безумця зухвале, палке
(Леся Українка)
.
4
.
Із труднощами домагатися, досягати чого-небудь, здобувати щось
.
– Нелегко, та радісно високі врожаї дістаються
(М. Стельмах)
;
– До лиха з техвідділом! – Каринський відмахнувся, і Русевич зрозумів: зовсім не цікаво йому, якою ціною дісталася перемога
(Ю. Шовкопляс)
.
5
.
безос., кому, чому.
Діставати покарання за що-небудь
.
А найбільше Тарасові тому дістається, бо він і не змовчить, і за сестер заступиться, і Степанкові сам здачі дасть
(О. Іваненко)
;
Дарма есесівці ховались, у скелях щулились, – і там їх спинам добре діставалось, і їх арійським черепам
(І. Гончаренко)
;
Йому не раз діставалося од комбата Походька за особисту відчайдушність і гарячковість
(Є. Доломан)
.
6
.
Потрапляти в складні умови, обставини
.
[
Елеазар
:]
Сон мені грізний приснився – хто відгадає його? Наче я в руки дістався до ворогів найлютіших
(Леся Українка)
;
Вуйко Юра в першу війну дістався в полон до Росії, а в революцію був у Червоній гвардії
(А. Турчинська)
;
// 
Вибиратися із складних умов, обставин
.
Отак-то Когутик з Лисички сміявся, Щасливий, що з кігтів на волю дістався
(І. Франко)
;
[
Мартін
:]
Ти ще можеш, сестро, дістатися на волю
(Леся Українка)
.
7
.
тільки недок.
Пас. до дістава́ти 1, 2
.
Наше ательє пропонує як пошиття, так і переробку хутряних речей! Якщо є шуба, але вона рідко дістається із шафи, то час її поновити
(з мови реклами)
.
(1)
 
Дістава́тися (передава́тися, залиша́тися і т. ін.) / діста́тися (переда́тися, залиши́тися і т. ін.) у спа́дщину (у спа́док, рідко у спа́дки)
переходити від кого-небудь у користування до наступника
.
– Тільки й мав чоловік від батьків у спадки здоров'я, і те забрали, все висмоктали
(І. Муратов)
;
На Голій горі Антон Глущук мав два морги поля, що дісталися в спадщину від батька
(С. Чорнобривець)
;
Ніхто достеменно не знає, хто цей колодязь копав, у спадок від батьків, від дідів дістався він теперішнім чабанам
(О. Гончар)
;
Швидки́м (ско́рим) ма́ршем пройти́ (діста́тися, ру́шити і т. ін.)
(2)
 
Діста́лося пе́рцю з ква́сом
кому
хто-небудь зазнав багато горя, страждань, перебував у скрутному становищі
.
– Я, Юхим Петрович Басов, на германській був війні. Ну, і звісно, перцю з квасом Там дісталося мені...
(В. Бичко)
;
(3)
 
Діста́неться на горі́хи (на кисли́чки, на бу́блики)
кому і без дод.
хто-небудь буде покараний за якусь провину
.
– Іди сюди, волоцюго!.. З тебе все лихо встає. Іди й ти
[Василю]
за нами. І тобі дістанеться на горіхи, – сказав він
(Панас Мирний)
;
Він, замість олії, підлив гасу – переплутав пляшки. Дісталося на горіхи
(В. Минко)
;
– Це вірно, – підтримав інший селянин. – Бува, Костур повернеться, то дістанеться нам на кислички
(Л. Юхвід)
;
(4)
 
Діста́тися / дістава́тися в ру́ки
чиї, кому
перейти під чию-небудь владу; стати чиєюсь власністю
.
Отаманщина віддала Кам'янець польській владі, своїй “приятельці”, “союзниці”, віддала для того, щоб він не дістався в руки Денікіну
(В. Винниченко)
;
1648 р. Високий замок дістався в українські руки. Через те ціле місто
[Львів]
було на ласці Хмельницького і зложило йому викуп
(І. Крип'якевич)
.