СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ДІРЯ́ВИЙ
, а, е.
Який має діру або діри
.
Один з соцьких зайшов за хату, підійшов до дірявого причільного вікна, сунув Чіпку під бік палицею
(Панас Мирний)
;
Ми мокли зверху і внизу, Бо човен протікав дірявий
(М. Рильський)
;
У діряві, щілинкуваті двері проходить вітер
(І. Кириленко)
;
// 
Зношений до дір (про одяг, взуття і т. ін.); драний, подертий
.
Дірявого мішка не наповниш
(прислів'я)
;
Потюпала вража баба додому, тільки поглядує на свої діряві черевики та думає, яка-то вона гарна буде в червоних чоботях!
(О. Стороженко)
;
Вона заклякла на дощі; діряве пальтечко не гріло
(А. Хижняк)
.