СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ДІЛЬНИ́К
, а́, ч.
1
.
Число, на яке ділять інше число
.
Дійсні числа можна додавати, віднімати, множити, ділити (за умови, що дільник відмінний від нуля)
(з навч. літ.)
;
При множенні (діленні) результатів вимірювань їхній добуток (їхня частка) не може бути виражений (виражена) більшим числом значущих цифр, ніж будь-який співмножник (ділене або дільник)
(з навч. літ.)
.
2
.
Деталь у деяких механізмах, машинах, яка відокремлює, відділяє що-небудь у процесі роботи механізму
.
Під час руху дільники комбайна спрямовують стебла льону в бральні апарати
(з наук. літ.)
.