СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ДІЛЯ́ГА
, и, ч. і ж., зневажл.
Той, хто спритно влаштовує свої діла; підприємлива людина, яка в усіх справах дбає лише про особисті інтереси
.
В агента гроші і баклага Червоного вина. Чи то шпигун, а чи діляга – Шофер того не зна
(П. Воронько)
;
Знайомий діляга, колишній культмасовик з Чортополя, підкинув йому двох місцевих бідолах-стриптизерок, фарбовану начорно блондинку і фарбовану набіло брунетку, відповідно “Лілю” й “Марлену”, як він колись їх назвав
(Ю. Андрухович)
;
* У порівн.
Молодий винахідник був прикро збентежений і розчарований: голова, великолобий мудрець, а міркує, наче дріб'язковий діляга
(І. Волошин)
.