ДІЛ

, до́лу, ч.

Те саме, що доли́на.

Потепліло. На долах цвіла, і пахла, і пишалася весна

(І. Франко)

;

Він бачив діл, розкинутий навкруг, Кипучі пущі, тьмяноводий Буг

(М. Бажан)

;

– Розлучалися в горах, а зустрілися в долах, – промовив Шовкун

(О. Гончар)

Те саме, що низ 1; протилежне

верх

Як летіла ворона догори, то й кракала, а як на діл, то й крила опустила

(Номис)

;

Запалили сосну від верха до долу

(П. Чубинський)

;

Дівчата обстругували стіни, – які з долу, які з кобилиць угорі

(А. Головко)

;

* Образно.

І вчинить тебе Господь головою, а не хвостом, і ти будеш тільки верхом, а не будеш долом, коли будеш слухатися заповідей Господа

(Біблія. Пер. І. Огієнка)

Те саме, що долі́вка.

– А хіба ж ти не міряла сіней мотузком, як мазала діл та стіни?

(І. Нечуй-Левицький)

;

На запорошеному глиняному долу лежали якісь старі речі

(М. Трублаїні)

заст.

Яма для мерця; могила

Он там, в долинці, під білими березами, копають уже діл глибокий, довічну хатину чумакові

(М. Коцюбинський)

(1)

До са́мого до́лу

–

дуже низько, до землі

По діброві вітер виє, Гуляє по полю, Край дороги гне тополю до самого долу

(Т. Шевченко)

;

Вклонились обоє низько, до самого долу, панотцеві

(П. Куліш)

;

Княгиня бачить їхні довгобороді обличчя, гострі очі, чіпкі, ніби до самого долу опущені, руки

(С. Скляренко)