СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ДІ́ЙСНІСТЬ
, ності, ж.
1
.
Те, що насправді існує або існувало; реальність
.
Вчора се була казка, сьогодні дійсність, що ж дивного тут?
(М. Коцюбинський)
;
Електрика стала не мрією, а дійсністю
(В. Кучер)
;
Йому навіть здалося, що все це сон, а не дійсність, настільки казковим було оточення
(О. Бердник)
;
// 
Те саме, що і́стина 1
.
Урочище, куди призначили на роботу Кардаша, лісоводи
[лісівники]
називали “Каракумами”, і це відповідало дійсності
(С. Журахович)
.
2
.
Об'єктивний світ у всій його різноманітності
.
За водою спливе в синє море Все, чим дійсність гірка та сумна
(П. Грабовський)
;
Ніякого прикрашування дійсності, ніякого замилювання очей
(Остап Вишня)
;
Об'єктом дисертаційного дослідження є проблема втілення в дійсність соціальних ідей
(з наук. літ.)
.
Оберта́тися / оберну́тися в ді́йсність
(1)
 
В ді́йсності,
у знач. присл., прост.
насправді
.
Грітті тільки формальний провідник посольства, а в дійсності кермує ним досвідчений Річчі
(О. Назарук)
;
Андрій насторожився, і хоч назовні був такий же байдужий і іронічний, в дійсності пильно слухав
(І. Багряний)
.