ДІЗНА́ТИ

див.

дізнава́ти

ДІЗНАВА́ТИ

, заст. ДОЗНАВА́ТИ, наю́, нає́ш, недок., ДІЗНА́ТИ, заст. ДОЗНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм., рідко.

що і без прям. дод.

Те саме, що дові́дуватися 1

Любив дівчину півтора року, Доки не дізнали вороги збоку

(з народної пісні)

;

Старий дозна – розсердиться, А мати і гірше, Хоч я тебе любитиму За теє ще більше

(Я. Щоголів)

;

Хтось з козаків невідь-яким побитом дознав, що в річечці багато риби

(Ю. Мушкетик)

;

Те саме, що виві́дувати.

Стражничиха доводила їм, що то чоловіка задля того поставлено, щоб, поміж людьми вештаючись, їх думки вивідував та всякі лиходійні заміри дізнавав

(Панас Мирний)

;

Книжечки Мережаю та начиняю Таки віршами. Розважаю Дурную голову свою Та кайдани собі кую (Як ці добродії дознають)

(Т. Шевченко)

;

Те саме, що розпізнава́ти.

Під час пригоди Дознати приятеля

(Номис)

що.

Те саме, що відчува́ти 1

Ніколи ще не читав він так жадібно й не дізнавав такого глибокого з читаним злиття

(В. Підмогильний)

;

Пісні соловейкові дзвінко-сріблисті! Невже ви замовкли, минули? О ні, ще не час! ще ж бо ми не дізнали Всіх див чарівливої ночі

(Леся Українка)

;

Те саме, що зазнава́ти.

Був він маломовний і ніби похмурий, хоч від нього ніхто урази не дознавав

(Марко Вовчок)

;

– Слухайте, дітки, старого чоловіка. Я на світі доволі прожив і всього дознав

(Ганна Барвінок)

;

– Не займаймо її тепер! Хай вона упивається щастям своїм, хай вона дізнає його хоч раз на світі

(Панас Мирний)

;

[

Василь

Дякую вам за вашу прихильність до мене, за ваше до мене співчуття і за те щире підтримання, якого від вас я дізнав

(В. Самійленко)

;

Те саме, що пережива́ти 1

Ніякої пригоди не дізнав

(1)

Дізна́ти (дозна́ти) му́дрості,

заст.

–

розумно зробити, учинити

Молебствіє архімандрит Сам на горі править, Святого Бога просить, хвалить, Щоб дав їм

[громаді м. Чигирина]

мудрості дознати, Гетьмана доброго обрати

(Т. Шевченко)