СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ДІЗНАВА́ТИ
, заст. ДОЗНАВА́ТИ, наю́, нає́ш, недок., ДІЗНА́ТИ, заст. ДОЗНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм., рідко.
1
.
що і без прям. дод.
Те саме, що дові́дуватися 1
.
Любив дівчину півтора року, Доки не дізнали вороги збоку
(з народної пісні)
;
Старий дозна – розсердиться, А мати і гірше, Хоч я тебе любитиму За теє ще більше
(Я. Щоголів)
;
Хтось з козаків невідь-яким побитом дознав, що в річечці багато риби
(Ю. Мушкетик)
;
// 
Те саме, що виві́дувати.
Стражничиха доводила їм, що то чоловіка задля того поставлено, щоб, поміж людьми вештаючись, їх думки вивідував та всякі лиходійні заміри дізнавав
(Панас Мирний)
;
Книжечки Мережаю та начиняю Таки віршами. Розважаю Дурную голову свою Та кайдани собі кую (Як ці добродії дознають)
(Т. Шевченко)
;
// 
Те саме, що розпізнава́ти.
Під час пригоди Дознати приятеля
(Номис)
.
2
.
що.
Те саме, що відчува́ти 1
.
Ніколи ще не читав він так жадібно й не дізнавав такого глибокого з читаним злиття
(В. Підмогильний)
;
Пісні соловейкові дзвінко-сріблисті! Невже ви замовкли, минули? О ні, ще не час! ще ж бо ми не дізнали Всіх див чарівливої ночі
(Леся Українка)
;
// 
Те саме, що зазнава́ти.
Був він маломовний і ніби похмурий, хоч від нього ніхто урази не дознавав
(Марко Вовчок)
;
– Слухайте, дітки, старого чоловіка. Я на світі доволі прожив і всього дознав
(Ганна Барвінок)
;
– Не займаймо її тепер! Хай вона упивається щастям своїм, хай вона дізнає його хоч раз на світі
(Панас Мирний)
;
[
Василь
:]
Дякую вам за вашу прихильність до мене, за ваше до мене співчуття і за те щире підтримання, якого від вас я дізнав
(В. Самійленко)
;
// 
Те саме, що пережива́ти 1
.
Ніякої пригоди не дізнав
.
(1)
 
Дізна́ти (дозна́ти) му́дрості,
заст.
розумно зробити, учинити
.
Молебствіє архімандрит Сам на горі править, Святого Бога просить, хвалить, Щоб дав їм
[громаді м. Чигирина]
мудрості дознати, Гетьмана доброго обрати
(Т. Шевченко)
.