СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ДІЖЧИ́НА
, и, ж., розм.
Невелика діжка
.
– А чи не можна б звідси трохи взяти
[води]?
– та й подався
[Савченко]
до діжчини
(М. Коцюбинський)
;
Одним оком поглядає
[Олька]
на маму, що місить тісто в діжчині
(Ірина Вільде)
;
Парубки підносять порожню берестову діжчину
(М. Сиротюк)
.