СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ДІЕЛЕ́КТРИК
, а, ч.
Матеріал із дуже малою питомою електропровідністю; непровідник, ізолятор
.
Серед металів, які добре проводять електричний струм, і діелектриків, що зовсім його не проводять, перебуває велика група напівпровідників
(з наук.-попул. літ.)
;
На практиці абсолютних діелектриків немає. Розглядання певного тіла як діелектрика залежить від постановки експерименту – якщо заряд, що пройшов через певне тіло, малий порівняно з зарядами, що пройшли через інше тіло в даному експерименті, то перше тіло можна вважати діелектриком
(з наук.-попул. літ.)
.