ДІ́ДЬКО

, а, ч.

фольк.

Те саме, що біс

Їй прийшли на думку чорні рогаті дідьки

(І. Нечуй-Левицький)

;

– Це вони .. трималися народної приказки.., знаєш, тієї, що, мовляв, чеши дідька зрідка, бо кострубатий

(Ірина Вільде)

;

* У порівн.

Стане

[Параска]

в цвинтарі та й заглядає в церкву через поріг – як той дідько боїться ладану та хреста

(І. Нечуй-Левицький)

Уживається як лайливе слово

– Певно, таки віддадуть мене за того вусатого дідька, що має вівці...

(М. Коцюбинський)

;

– А най йому дідько оре! Їдьмо з нами козакувати

(П. Панч)

;

Чомусь подовгу стояли на кожній станції. На кожному підйомі притишувався й без того повільний хід

[поїзда]

.. Напутив же його якийсь дідько поїхати цим безплацкартним “максимом”!

(Ю. Шовкопляс)

◇

Біс (чорт, ді́дько, кат) із ним (з не́ю, з тобо́ю і т. ін.)

див.

біс

;

Відда́ти чо́ртові (ді́дькові) ду́шу

див.

віддава́ти

;

(1)

Ді́дько б його́ (тебе́, її́ і т. ін.) взяв (забра́в) <Неха́й його́ (тебе́, її́ і т. ін.) ді́дько ві́зьме (забере́)>,

лайл.

–

уживається для висловлення невдоволення, обурення, досади чи захоплення, здивування і т. ін. ким-, чим-небудь

– Нема роботи отій багатирці, то вона вигадала собі розвагу – оту романтичну поему, само по собі для себе, але на мій кошт... Дідько б її взяв

(І. Нечуй-Левицький)

;

– Відтягніть його

[Йойну]

від ями! Живо! А нехай його дідько візьме! – буркнув, не рушаючись з місця, той

[ріпник],

що дістав .. ляпаса

(І. Франко)

;

– Годі, старий! Замовкни! – гукнув сердито

[Арсен].

– Знайшов родича, дідько б його забрав! Невже ти довіку найнявся до нього

[Ферхада]

в найми?

(В. Малик)

;

– А про що писати? – питаю. – Та про що завгодно. Аби лише що-небудь описати .. Тільки щоб вийшов який-небудь опис, дідько б його взяв

(О. Логвиненко, пер. з тв. Дж. Селінджера)

;

(2)

Ді́дько (чорт) [йому́ (їй, їм і т. ін.)] ра́дий (рад)

–

хто-небудь неприємний, небажаний, щось неприємне, небажане

– Як втягнутися, брат, то й тут жити можна! Та тільки, брат... міцна тюрма, та чорт їй рад, га?!

(І. Багряний)

;

Аж як почалася в Європі війна, Стефан дістав на фабриці пороху таку працю, що їй дідько радий

(С. Чорнобривець)

;

У народі мовиться: “Гість жаданий – перший день, бажаний – другий, терпимий – на третій, зайвий – на четвертий, а вже десь на п'ятий чи шостий – стає нестерпним, вже чорт йому рад”

(Ю. Збанацький)

;

А що вони, реєстровці, вдіють? Пани після Хотина щедро Україні волю обіцяли, та дідько тим обіцянкам радий!

(В. Чемерис)

;

(3)

До ді́дька [ли́сого]

кого, що, грубо

а)

уживається для висловлення невдоволення чиєю-небудь поведінкою, чиїмись діями, учинками і т. ін.; бажання позбутися когось, чогось

– Ну тебе, Тимофію, до дідька! – сердиться Мірошниченко. – Ти .. можеш забити голову всяким зіллям, що про головне забудеш

(М. Стельмах)

;

б)

геть, будь-куди

– Як же хтось скаже, – думав він, – що це коза – не льоха, віддам її до дідька запівдурно. Най люди не сміються

(з казки)

;

в)

геть (про повну відмову від чогось)

– Ану, враз всі думки до дідька! Беріть у зуби люльки, та закуримо, та полетимо так, щоб і птиця не здогнала

(О. Довженко)

;

г)

дуже багато

Тебе змалечку хвалять: талант... стоси книжок перечитав, до лисого дідька різних п'єс та опер передивився

(І. Муратов)

;

До чо́рта (ді́дька) в зу́би <[Само́му] чо́ртові (чо́рту) в зу́би>

див.

чорт

;

Іди́ [собі́] до чо́рта (до бі́са, до ді́дька, до ли́ха, к бі́су, к чо́рту, під три чорти́ і т. ін.),

див.

іти́

;

(4)

[І] ді́дько но́гу злама́є (звихне́)

–

уживається для підкреслення надзвичайної складності, важкої доступності або заплутаності, незрозумілості чого-небудь

На будовах чомусь завжди так: коли сухо, то ще нічого, а як бризне дощ, тут і дідько ногу зламає

(О. Гончар)

;

– Скільки цифр, що їм і електронна машина ладу не дасть – дідько в них ногу звихне

(О. Гончар)

;

Іти́ (леті́ти) / піти́ (полеті́ти) до чо́рта (до ді́дька, к чо́рту, під три чорти́, к бі́су і т. ін.),

див.

іти́

;

Лихи́й (рідше нечи́стий, ді́дько і т. ін.) попу́тав (поплу́тав)

див.

лихи́й

;

(5)

На [яко́го] ді́дька [ли́сого],

грубо

–

навіщо, для чого

– На дідька б лисого сидів я тут – вже краще у Менделя...

(М. Коцюбинський)

;

На якого дідька ми живемо?.. Розтлумач мені, для чого ми живемо?

(О. Довженко)

;

– Що ж пропити?.. О, знайшов, – постоли! На якого дідька лисого вони мені?

(С. Добровольський)

;

– На дідька лисого, люди, нам здалася ця Америка?! – вилаявся Лесь Якубенко

(М. Стельмах)

;

Оди́н чорт (біс, ді́дько) <Одна́ сатана́>

див.

чорт

;

Продава́ти (запро́дувати, запродава́ти) / прода́ти (запро́да́ти) ду́шу [дия́волу (чо́рту, ді́дькові і т. ін.)]

див.

продава́ти

;

Чо́рта (ді́дька) ли́сого

див.

чорт

;

Чорт (ді́дько, дия́вол, біс, га́спид і т. ін.) [його́ (тебе́, їх і т. ін.)] [ду́шу] зна́є (зна)

див.

чорт

;

Чорт (ді́дько) ли́сий

див.

чорт

;

Чорт (ді́дько, нечи́стий, лихи́й і т. ін.) несе́ (но́сить) / поні́с (прині́с, розноси́в) <Нечи́ста (вра́жа) си́ла несе́ (но́сить) / понесла́ (принесла́, розноси́ла)> <Чорти́ несу́ть / принесли́ (зневажл. притаска́ли)>

див.

чорт

;

Чо́ртові (ді́дьку, ба́тьку) ли́сому розкажи́

див.

розка́зувати

;

Як (мов, ні́би і т. ін.) чорт (ді́дько) за грі́шну ду́шу

див.

чорт

;

Як (мов, ні́би і т. ін.) чорт (ді́дько) ла́дану (свяче́ної води́)

див.

чорт

;

(6)

Яко́го ді́дька

а)

(вульг.)

чому, з якої причини

[

Маша

Чого ви стали над душею? Водоп'яне! Майнуй бетон, .. якого дідька будемо мокнути без діла?

(І. Микитенко)

;

В Дрощуковій бригаді велися журливі розмови: – Шкода часу на таку роботу .. – А якого дідька поспішати? Не втече ж нікуди...

(М. Ю. Тарновський)

;

– І якого ти дідька, розумнику, все лізеш .. на рожен

(М. Стельмах)

;

б)

(кому, лайл., зі сл.

треба

потрібний

)

чого, що

– Люди живуть ще й гірше

[від]

нас. Нам ще дякувати та ще раз дякувати Богові треба .. Їсти-пити є що і в чім сходити – якого ж їй ще .. дідька треба?

(Г. Хоткевич)