СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ДІ́ДИЧ
, а, ч., іст.
Те саме, що помі́щик; великий землевласник
.
Моя мати була кріпачка сорочинського дідича Черниша
(В. Самійленко)
;
Дідич у нас був багатющий
(І. Муратов)
;
– Зараз, – буркнув сторож, – піду спитаю дідича. Поплуганився він до покоїв, де господарі якраз мостилися спати
(Ю. Винничук)
.