СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ДІДИ́ЗНИЙ
, а, е, заст.
1
.
Успадкований від дідів, предків; родовий
.
В Україні легко творилися навіть дідизні парафії, що переходили від батька до сина, а цим витворювалась дідизна священича родова культура
(І. Огієнко)
;
Сідає Таня край вікна. Поволі дніє; та вона Ланів дідизних не вбачає; Сіріють тільки крізь туман Конюшня, кухня та паркан
(М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна)
.
2
.
Дуже старий; старезний
.
Розступилась земля, і з глибокої ями, як з води, вирнув дідизний старець
(О. Стороженко)
;
Той Грива був старий, дідизний чоловік
(П. Куліш)
.