ДІВЧИ́СЬКО
, а, с., розм.
1
. Те саме, що ді́вчинка.
Вона в тому чудесному віці, коли з дівчиська виростає дівчина
(В. Собко)
;Сонливість охоплювала Галю дедалі міцніше, її очі мимоволі заплющувалися – “просто хоч сірниками повіки підпирай”, як скаржилася вона колись мамі ще маленьким дівчиськом...
(В. Владко)
; * У порівн.
Коли їй каже хто-небудь “твій чоловік”, вона, мов дівчисько, опускає очі і щоки її спалахують .. рум'янцем
(М. Руденко)
.2
. зневажл.
Про дівчину
. [
Ніна
:]
Скажіть прямо, що ви закохалися в це дурне дівчисько(І. Кочерга)
;Вони про щось квапливо й неспокійно перемовляються між собою, .. може, й про неї, про Інну, котру зустріли холодком недовіри, – що це, мовляв, за дівчисько зелене прислали сюди, замість того щоб привезти солідного, досвідченого лікаря?
(О. Гончар)
.