СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ДІ́ВЧИНА
, и, ж.
Молода незаміжня особа жіночої статі
.
Та й дівчина ж була
[Олеся]!
Велична, .. до всякого привітна й ласкава, і заговорить, і засміється, і пожартує
(Марко Вовчок)
;
Три дівчини, студентки-агрономи, йшли взимку по доріжці лісовій
(М. Рильський)
;
До бенкетної зали входить консул Антоніо Массарі, він веде під руку струнку біловолосу дівчину в сукні з дорогого єдвабу
(Р. Іваничук)
;
* У порівн.
Ось і рябина
[горобина]
стоїть, мов дівчина заквітчала голову хмелем
(Панас Мирний)
;
// 
Кохана, наречена
.
Спізниться він на гуляннячко, я й очі виплачу. “Може, думаю, – в його
[нього]
є дівчина”
(Марко Вовчок)
;
Де гнуться верби понад ставом, Там пройде дівчина моя
(В. Сосюра)
.