СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ДІВЧА́ЧИЙ
, а, е.
Стос. до дівчини
.
Вони вийшли на коридор і поплентались на другий поверх, у дівчачий гуртожиток
(Любко Дереш)
;
Частину кімнати було відокремлено розсувною перегородкою, і звідти долинало хлюпання води та дівчаче хихотіння
(О. Авраменко)
;
// 
Власт. або належний дівчині
.
Дівчача слава – як біле полотно: пилинка впаде, то і видно
(Г. Квітка-Основ'яненко)
;
В Марії якось свитка сама з плеча впала. Кинула на стіл її, на купу дівчачої одежі
(А. Головко)
.