ДІВО́ЦТВО
, а, с.
1
. Те саме, що дівува́ння.
– Рушнички ви мої, шовком переткані! .. Тільки мені й радості, що гляну на вас та згадаю своє дівоцтво
(І. Нечуй-Левицький)
;Вона провела своє дівоцтво коло старшого, одруженого брата
(А. Іщук)
;//
Те саме, що неви́нність.
– Слухай, нелюбе, кохалась я з одним козаком і заприсяглась нікому більш, як йому одному, віддати моє дівоцтво
(О. Стороженко)
;Заворожить їх за ворітьми молодик, хмелем вдарить у голову терпкий поцілунок – і навіки попливе дівоцтво, як хвиля по річці
(М. Стельмах)
.2
. розм.
Збірн. до ді́вка 1
. – Старий голова розпустив село, а найбільше сприяв парубоцтву та дівоцтву
(І. Нечуй-Левицький)
;Чи на вечерні залюбки З дівоцтвом заспіва на хорах... Чийого серця не збурить Принадний вигляд чарівниці
(П. Грабовський)
;Як виросла та дівчина, то такою стала кралею, що всьому дівоцтву в місті перед вела – була над усіх не тільки вродлива, а ще й звичайна та честива
(М. Лукаш, пер. з тв. Д. Боккаччо)
.