ДІ́ВКА
, и, ж., розм.
1
. Те саме, що ді́вчина.
Гарна дівка, як засватана
(Номис)
;Козак – не без щастя, дівка – не без долі
(Панас Мирний)
;Не сказати б, що вона визначалась особливою вродою, – просто гарна дівка
(Б. Антоненко-Давидович)
;//
Дівчина, якій час виходити заміж
.– Я вже дівка, мені вісімнадцятий пішов
(Панас Мирний)
;– Дні за днями проходять, роки спливають за водою. Не встигла й озирнутись, дочка – вже дівка
(О. Донченко)
.2
. заст.
Одинока (незаміжня) покоївка, служниця у панському дворі
. – Купив ото вже її
[Ганну]
пан, .. до того там моя сестра Марія була, так ся так за дівку в горницях, а та як би і хазяйка(Панас Мирний)
;У неї в покоях працюють дівки, все шати гаптують, мережать хустки, нанизують перли дрібненькі
(Леся Українка)
.Стара́ ді́ва (ді́вка)
див.
ді́ва
.◇
(1)
Вого́нь ді́вка
– вольова, весела, моторна дівчина
.Сміливість і витримка
[в Марії],
хоч зараз командиром призначай. Вогонь дівка і все тут(В. Кучер)
;Жі́нка легко́ї поведі́нки <Ву́лична жі́нка (рідко ді́вка)>
див.
жі́нка
;Си́ві́ти (сиді́ти) / поси́ві́ти (заси́дітися) в дівка́х (ді́вкою, в пере́ста́рках і т. ін.)
див.
си́ві́ти
;Як (коли́) ба́ба була́ ді́вкою
див.
ба́ба
1
;(2)
Як (мов, ні́би і т. ін.) ді́вка на виданні́ (засва́тана ді́вка)
:а)
(зі сл.
стояти
,
сидіти
і т. ін.)ніяково, несміливо, сором'язливо
.Колісник, радий, почервонівши, мов несміла засватана дівка, цокався з кожним, дякував, низько кланяючись
(Панас Мирний)
;– Товаришу П'ятниця, чому ж ти стоїш наче засватана дівка?
(В. Кучер)
;Чого стоїш мов дівка на виданні? Соломія мовчки подавала чоловікові кулики
(І. Цюпа)
;б)
гордо, піднесено, з почуттям власної гідності
.Данилко почував себе мов засватана дівка, він брав уже по-справжньому участь у страйку
(П. Панч)
;в)
(зі сл.
ламатися
)
навмисне удаючи, упираючись, зволікаючи, приховуючи своє рішення
.А він не хоче. Ламається, як дівка на виданні...
(А. Крижанівський)
.