ДІБРА́ТИСЯ
див.
добира́тися
1
.ДОБИРА́ТИСЯ
1
, а́юся, а́єшся, недок., ДІБРА́ТИСЯ, ДОБРА́ТИСЯ, доберу́ся, добере́шся, док.
1
. Пересуваючись певним способом, прибувати куди-небудь, до когось, чогось
. Ось уже добиралися
[десятники]
до половини гори, потомилися, стали перепочити(Панас Мирний)
;Бондаренко товарними поїздами добирався додому
(А. Головко)
;Кармелюк дібрався в Нову Синяву пізньої осені
(В. Кучер)
; * Образно.
Нехай сей лист добирається до Вас, як сам хоче, а я не чекатиму четвертої адреси
(Леся Українка)
;//
Намагатися потрапити куди-небудь, до когось, чогось
.– Степан знає, чого постить: хоче скоріше до Раю добратися! – Еге, так його й пустять
(М. Стельмах)
;//
Проникати потай куди-небудь, до когось, чогось
.Тільки Тарасик підкрався до кошичка, а Івасик почув, що хтось ззаду до кошичка добирається, та й озирнувся
(М. Коцюбинський)
;– Андрію, Андрію, підіймай хлопців. Хтось до стовпів наших добирається
(М. Трублаїні)
;//
Натрапляти на що-небудь
.Заможний чоловік насипав на рядні Чимало Перлів просушити, Бо в скрині почали жовтіти. “Гляди! – озвався через тин Кум Северин, – Як доберуться Свині – потокмачать
[потовкмачать]”
(Л. Глібов)
;[
Тьотя Сима
:]
Матінко! А флакон же в кімнаті лишився, під подушкою. Ану, як хто добереться(І. Кочерга)
;Баба, йшовши на часок, Впхала в стіл запаси. А Кіндрат шукав книжок І добравсь... до “каси”
(С. Олійник)
.2
. Рухаючись у певному напрямі, досягати чого-небудь
. Ось уже довга тінь від очерету простяглася вподовж озера, добирається до бугорка, де грають хлопці
(Панас Мирний)
;Щодня з лісів, з ярів прибувала вода, виходила з берегів, затоплювала луки, .. сади, добиралася до хлівів і хат
(А. Шиян)
;Кров, насичена киснем, добирається до найдальших цяточок мозку, голова робиться свіжа
(Ю. Яновський)
;//
Наближатися, доходити до якого-небудь часу, віку, до якоїсь суми, величини
.– Дивишся, нас уже сот до п'яти добирається, а церкви своєї немає
(Панас Мирний)
;Щось гупало, немов у подушку, і промовляло: – Тридцять вісім! – Тридцять дев'ять!.. – Коли діло добиралося до півсотні, чортик перекрутився скільки разів у снігу, зареготався
(С. Васильченко)
;В кінці 80-х років, коли ми вже добралися до 7-го класу гімназії, ми, як я вже сказала, пролізли і на ті співанки
(Л. Старицька-Черняхівська)
;//
безос.
Уже було пізно, добиралося до півночі
(Панас Мирний)
;Сонце вже стояло високо – добиралося до полудня
(В. Малик)
.3
. до чого, розм.
Поступово, докладаючи зусиль, дізнаватися про що-небудь; дошукуватися до чогось
. Пан Тугаєвич почав говорити так учено і гарно, що всі спочатку дослухалися тільки до його дзвіночка-голосу, а потім лише потроху почали добиратися до надзвоненого
(М. Стельмах)
;Нерч мусив розуміти його, добратися до того, що лежало між словами, що не договорювалося...
(Н. Рибак)
.4
. до кого – чого, перен., розм.
Діставати можливість розправитися з кимось
. – Пан полковий писар щось до нас добирається і так і підгляда, щоб мокрим рядном на нас напасти
(Г. Квітка-Основ'яненко)
;– Завзята дівка!.. Отака може і до вас, Шумейків, добратися, людей на це діло підбити, забрати млина
(А. Шиян)
;На щастя, .. його не впізнали, а то б дісталось і старому Ратушнякові, і до Когута дібралися б
(І. Цюпа)
.5
. розм.
Починати використовувати, вживати що-небудь
. – Доберімось лишень до її наливок та варенухи!
(І. Нечуй-Левицький)
.Добира́ти (добира́тися, дохо́дити) / добра́ти (дібра́ти, добра́тися, дійти́) смаку́
див.
добира́ти
.◇
(1)
Добира́тися / добра́тися до [са́мих] печіно́к (до живо́го)
– завдавати прикрощів, дуже дошкуляти кому-небудь
.– Куди, руда? – кричить Грицько на овечку, що одрізнилась від отари .. вхопити свіжої травиці та хоч крапельку проквасити душу од тієї страшенної пилюги, що до самих печінок добиралася, давила
(Панас Мирний)
;Нас проймав нестямний жаль І добиравсь аж до живого
(Панас Мирний)
;Потім слова швидшають, грубішають .. і знову добрішають, щоб згодом .. добратись до печінок
(М. Стельмах)
;(2)
Добира́тися / добра́тися до [са́мого] се́рця ([са́мої] душі́)
:а)
(чим і без дод.)
глибоко вражати, хвилювати, зворушувати, бентежити кого-небудь
.Вона чула, як той прикрий погляд пронизував її наскрізь, добирався до серця
(Панас Мирний)
;Байда говорив з ним, мов старший брат, заглядав у вічі, добирався своїми теплими словами до самого серця
(Д. Бедзик)
;б)
(чийого, чиєї, кого)
певними зусиллями домагатися прихильності, довіри, відвертості, доброго ставлення, викликати увагу, інтерес
.– Образи образами, а церква церквою – лисицею добирався
[управитель]
до жіночого серця(М. Стельмах)
;Бачура відчув: до душі цієї людини добратися можна
(М. Чабанівський)
;Отак пританцьовуючи і посміхаючись, проголошуючи тости і випиваючи без тостів, Лигун добрався до серця дівчини
(М. Чабанівський)
;(3)
Добира́тися до ро́зуму
– ставати розумним, розумнішим
.Як почала добиратись до розуму невеличка дитина – Ти
[музо]
її чарувала своїми чарівними казками(Панас Мирний)
.