СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
НАДИВОВИ́ЖУ
, присл.
Те саме, що навдивови́жу.
Тимко виявився надивовижу приємним чоловіком
(Любко Дереш)
;
Надивовижу близький герой дочасно померлим
(В. Стус, пер. з тв. Р. М. Рільке)
;
Вже як що скаже, то не збреше; як за що візьметься, то втне всім надивовижу!..
(Панас Мирний)
.