СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ДІАТЕ́З
, у, ч., мед.
Стан організму, що робить його схильним до деяких захворювань
.
Люди з діатезом можуть захворіти на певну хворобу під впливом найменших зовнішніх чинників
(з наук. літ.)
;
У дітей найчастіше зустрічаються такі види діатезу: алергійний, ексудативно-катаральний, лімфатико-гіпопластичний
(із журн.)
.
△
(1)
 
Геморагі́чні діате́зи
–
захворювання і патологічні стани, які характеризуються повторюваними крововиливами і кровотечами
.
Усі геморагічні діатези за етіологією та патогенезом поділяються на первинні (ідіопатичні) та вторинні (симптоматичні)
(з наук. літ.)
.