СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
НАРИХТО́ВАНИЙ
, а, е, розм.
Дієпр. пас. до нарихтува́ти.
Що та земля без Прісі, без хлопчиків, без коненят і без усього того, що залишив
[Явтушок]
удома складеним, змащеним, нарихтованим до весни так дбайливо, що і найбільший хазяїн не міг би зрівнятися з ним у цьому
(В. Земляк)
;
Вони сіли під розлогим деревом, і дядько Захар розгорнув нарихтовані тіткою Оксаною припаси
(М. Білкун)
;
Солдати принишкли біля нарихтованих гармат, ось-ось мав пролунати наказ відкривати вогонь
(з газ.)
;
// 
нарихто́вано, безос. пред.
Усе необхідне було нарихтовано, дітям не терпілося швидше вирушити в дорогу
(із журн.)
.