СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ПІДКО́РПУС
, у, ч., лінгв.
Частина корпусу (у 7 знач.), яка має самостійне значення
.
У межах кожного стильового підкорпусу української мови формуються за ієрархічним принципом підкорпуси за різноманітними ознаками (галузь, тема, періодичне видання, автор та ін.)
(з наук. літ.)
;
На відміну від уже добре відомих на той час представницьких корпусів, Британський національний корпус став зібранням повних текстів із частиномовною розміткою та підкорпусом усного мовлення
(з наук.-попул. літ.)
.