СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
НАРОЗКОШУВА́ТИСЯ
, у́юся, у́єшся, док.
Багато, досхочу порозкошувати
.
Кругом висів туман – стояла середина серпня, якраз та пора, коли найліпше ловити рибу, бо вона нарозкошувалася за весну й виросла за літо
(Б. Харчук)
;
Чагарник, котрим вони йшли, був тепер, напровесні, такий спокійний, принадний і безлюдний, що вони піддались бажанню нарозкошуватися тим чудовим супокоєм і сіли
(І. Франко)
;
Життя, як сон, не нарозкошувався, не налітався вволю, а вже збирайся в останній вирій
(В. Близнець)
.