НА́РУЧЕНЬ
див.
на́ручні
.НА́РУЧНІ
, ів, мн. (одн. на́ручень, чня, ч.), заст.
1
. Наручники
. Так рвонув
[Устим],
що бризнули наручні І тріснули закуті кайдани(А. Малишко)
;Катерина слухняно простягла обидві руки вперед, і Янко .. почав накладати наручні на них
(Д. Бедзик)
.2
. Прикраси на руки у формі браслетів
. Сережки, персні, намиста жінки носили щоденно, а йдучи на народні свята, одягали ще й срібні пластинчасті браслети-наручні, які притримували довгі рукави святково-ритуальних сорочок
(з наук. літ.)
.3
. Частина обладунків, що захищала руки воїна
. Гусар навіть не поперхнувся, а так двинув ліктем у тяжкому наручні в груди Остапа, що той відлетів на підлогу
(Д. Білий)
;Арабський обладунок складався з кольчуги, шолома й наручнів, неодмінно доповнених щитом
(з наук.-попул. літ.)
.