СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-13(А-ПОКІ́РНО)
?
НАБУВА́ТИСЯ
2
, а́юся, а́єшся, недок., НАБУ́ТИСЯ, у́дуся, у́дешся, док.
1
.
Набувати (див. набува́ти
1
1–3) чого-небудь, здобувати що-небудь
.
У бою Флор Минаєв міцний, тямковитий – либонь, уже устоялася кров і набувся бойного
[бойового]
досвіду
(Ю. Мушкетик)
.
2
.
З'являтися, ставати наявним
.
Вирушаючи в дорогу, сподівались ми одним ривком вихопитись з кола буденних клопотів, здавалось, усі зв'язки біжучого сьогодення обірвуться враз і поза ними, в дорозі, набудеться щось схоже на абсолютну вільність
(О. Гончар)
;
Ці спогади зринали, як ряска на воді при вітрі, так багато накоїлося, набулося, що й не знати, як це згадувати
(М. Малиновська)
.
3
.
тільки недок.
Пас. до набува́ти
1
1, 2
.
В кожній державі є державне і приватне майно, що становить так зване національне багатство. Набувається воно, як ми знаємо, різними способами: і виробництвом, і купівлею, і добуванням і т. ін.
(Остап Вишня)
;
Громадянство України набувається особами: 1) за народженням; 2) за походженням
(Конституція України)
;
Вся його оця особиста підтягнутість, тактовність, культурність – це, певне, теж набувалося передусім ради неї
[Вітчизни]
(О. Гончар)
;
Досвід є досвід і набувається людством упродовж віків
(О. Шугай)
;
Подумав Рогатинець, що коли насправді людство вічне.., то тільки завдяки силі людської радості, яка не набувається удачами, багатством, перемогами чи вином, а лише споконвічною життєдайною силою – як опір смерті
(Р. Іваничук)
;
Мудрість – навіть та, що набувається життєвим досвідом, – була недоступна для таких людей, як де-Рівароль
(П. Мовчан, пер. з тв. Р. Сабатіні)
.