НАБІГА́ЮЧИЙ

, а, е.

Який набіга́є (у 1 знач.)

Сивоок звернув трохи вбік, пристанув коло темного дерева, обіперся об його шорсткий стовбур спиною, вхопив набігаючого Лучука, взяв його в обійми, мов малу дитину

(П. Загребельний)

;

Щільно зімкнувши ряди, стояли вони, мов висока Скеля міцна, що звисає над берегом сивого моря Й твердо витримує буйні вітрів буревійних пориви І набігаючих хвиль величезних бурхливі удари

(Борис Тен, пер. з тв. Гомера)