НАДИКТО́ВАНИЙ
, а, е.
Дієпр. пас. до надиктува́ти.
– У неї заклякли руки .. Лікарі тут безсилі. Листа тобі привезуть... Завтра. Живого. Надиктованого на касету магнітофона
(О. Чорногуз)
;Голос її був суворим і віддаленим, здавалося, що вона повторює слова, надиктовані їй згори, щораз зупиняючись і прислуховуючись до нових підказок
(Ю. Винничук)
;Цей щоденник, надиктований Іржі, буде нарешті останнім
(Т. Прохасько)
;Увімкніть функцію диктування на панелі “Диктування” в меню “Клавіатура”, а потім надиктуйте текст. Вікно зворотного зв'язку рахує обсяг надиктованого тексту
(з наук.-техн. літ.)
;//
надикто́вано, безос. пред.
Багато книг написано, аудіозаписів надиктовано й чимало фільмів знято про красу життя
(з газ.)
;//
у знач. ім. надикто́ване,
ного,
с.Те, що надиктував хто-небудь
.Здавалося б, ще зовсім недавно глядачів вражали мобільні телефони, портативні комп'ютери, пристрої, що вміли говорити, і друкарські машинки, що могли друкувати надиктоване
(з наук.-попул. літ.)
.