НАДИКТУВА́ТИ
див.
надикто́вувати
.НАДИКТО́ВУВАТИ
, ую, уєш, недок., НАДИКТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що.
Диктувати (у 1 знач.) що-небудь для запису
. Починав
[Едгар]
швидко надиктовувати помічниці відомості про хворобу пацієнта і про методи та способи її лікування(І. Росоховатський)
;Уперше Григорій зголосився допомогти гетьману. А коли виявилося, що у нього гарний чіткий почерк, Мазепа заходивсь надиктовувати рядок до рядка
(Г. Колісник)
;З Книги знань херувими, як Святі Духи, надиктували землянам Тору, Біблію, Коран
(В. Багірова)
;– Мені доведеться написати листа або надиктувати його на магнітофон. Краще обидва варіанти
(А. Кокотюха)
;Надиктував
[тренер]
номер [телефона]
свого колишнього приятеля, давнього знайомого(С. Жадан)
.