СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
НАРЯ́ДЖЕНИЙ
2
, а, е.
Дієпр. пас. до наряди́ти
2
.
Давидів тисяцький Михалко зі смоленським полком був наряджений на полоцький полк, бо полоцькі князі помагали Ольговичам
(В. Чемерис)
;
За кожним шелестом сухого листя зривався
[Босаковський]
і хапав за шаблю або за наряджену рушницю
(Б. Лепкий)
;
// 
наря́джено, безос. пред.
Усього рядових козаків під Ізюм було наряджено 8002 чоловіка
(з наук.-попул. літ.)
.