СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
НАДЗВОНИ́ТИ
НАДЗВО́НЮВАТИ
, юю, юєш, недок., НАДЗВОНИ́ТИ, оню́, о́ниш, док., розм.
1
.
тільки недок., кому і без дод.
Багато, довго або час від часу дзвонити (у 2 знач.); телефонувати
.
Поклав
[Широков]
трубку. – Зайнято, – крізь зціплені зуби вимовив він. – Звичайно, з усього міста надзвонюють...
(В. Собко)
;
Містер Ор з самовпевненістю селезня, .. ледь прочумавшись, починав надзвонювати “по своїх каналах”, милувався собою перед дзеркалом
(П. Загребельний)
;
Білан-старший взявся за телефон, відійшов подалі в сад і близько години комусь надзвонював
(А. Кокотюха)
.
2
.
тільки док., розм.
Дзвонячи (у 2 знач.), витрачати певну кількість грошей
.
У мобільних операторів скільки надзвонив, стільки й заплатив
(з газ.)
.
3
.
тільки 3 ос., тільки недок., перен.
Утворюючи перев. мелодійні тремтливі звуки, дзвеніти (у 2 знач.)
.
Так і надзвонює в ухо гекзаметр: – Будеш колись в Чернівцях, шукай там Народного дому
(Ірина Вільде)
;
Чайник починав закипати і надзвонював, як музикальна скринька
(І. Жиленко)
.
4
.
тільки надзвони́ти, перен., діал.
Док. до дзвони́ти 3
.
Чи Ляля десь там, у Відні, пам'ятатиме.., що надзвонила сьогодні до вуха Підгірському..?
(Ірина Вільде)
.