СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
НАЛАДУВА́ТИ
НАЛАДО́ВУВАТИ
, ую, уєш, недок., НАЛАДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм.
1
.
кого, що і без прям. дод.
Те саме, що нала́днувати.
Саме розмаєво
[розмаїття]
квіткових барв заспокоює, зцілює, наладовує на молитву
(О. Бердник)
;
– Сам же, гетьмане, казав тоді, що всі не можуть піти з нами. А вже під Пилявцями Федір був і згодом гетьманичеві наладовував вози з-під Львова
(П. Загребельний)
;
Я наладував торбу хлiбом i з демонстративно пiднятою головою пройшов через пропускний пункт
(Р. Андріяшик)
;
Придбав він собі величезного корабля, наладував його всяким товаром .. та й подався до Кіпру
(М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо)
.
2
.
що.
Те саме, що заряджа́ти 1
.
Витяг
[хлопець]
тяжкого пістоля й почав насупроти Максима наладовувати. Заправив у нього “обойму”
(І. Багряний)
;
Чому ж молодший вчений її син не викопає автомата та не знiме з нього iржу та не наладує рiжок набоями?
(Р. Федорів)
;
У мене є рушниця. Тут пригадав, що вона незаряджена. Наладував її на ходу
(Ю. Винничук)
.